Людський мозок містить близько 86 мільярдів нейронів. Кожен з цих нейронів з’єднується з іншими клітинами, утворюючи трильйони з’єднань. Місце контакту двох нейронів або нейрона і отримує сигнал клітини називають синапсом. Через ці синапси здійснюється передача нервового імпульсу.

Науці все це було відомо вже давно. Вчені більше ста років тому з’ясували, що кожен нейрон працює як централізований порушуваний елемент. Усередині нього спочатку накопичуються входять електричні сигнали, а потім, коли ті досягають певної межі, нейрон генерує і посилає короткий електричний імпульс в численні відгалуження – дендрити. На їх кінцях розташовані мембранні вирости – шипики. З цих шипиків і відправляється імпульс. Коли шипики одного нейрона з’єднуються з шипиками іншого, формується синапс. Але це лише одна з різновидів контакту. Синапси також утворюються при контакті самих дендритів, а також тіл нейронів.

Проте нове дослідження, проведене ізраїльськими фахівцями з Університету імені Бар-Ілан і опубліковане науковим журналом Scientific Reports, розвінчує класичні уявлення про роботу нейронів.

Ще в 1907 році французький нейробіолог Луї Лапик запропонував модель, згідно з якою напруга в дендритних шипики нейронів збільшується в міру накопичення електричних сигналів. При досягненні певного максимуму, нейрон відповідає сплеском активності, після чого напруга скидається. Це також означало, що якщо нейрон ще не «зібрав» досить сильний електричний сигнал, то він не буде відправляти імпульс.

Наступні сто років нейробіологи вивчали клітини мозку, грунтуючись на цій моделі. Однак в рамках нових типів експериментів вчені довели, що Лапик помилявся.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here